протодіастола

1. У фізіології та медицині — початкова фаза діастоли серця, що характеризується миттєвим падінням тиску в шлуночках відразу після закриття напівмісяцевих клапанів і перед відкриттям атріовентрикулярних клапанів.

2. У музикознавстві — термін, що позначає особливу ритмічну фігуру або прийом у давньогрецькій музиці, пов’язаний з подовженням чи затримкою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |