проткнутий

[protknutɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “проткнути“: такий, що має отвір або пошкодження від проколу, пронизання гострим предметом наскрізь.

  2. (У переносному значенні) Такий, що був різко перерваний, зупинений або викритий (про задум, дію, процес).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проткнутий, р. проткнутого, д. проткнутому, з. проткнутого, о. проткнутим, м. проткнутім

Більше записів