протепом

[protɛpom] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У лінгвістиці: первісна, гіпотетично відновлена форма слова або морфеми, що вважається джерелом для споріднених слів у групі мов; праформа.

  2. У біології (зокрема, таксономії): первісний тип, оригінальний організм, від якого, за припущенням, походять інші види або групи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протеп, р. протепу, д. протепові, з. протеп, о. протепом, м. протепі, к. протепе

Більше записів