Просилабізований (від «про-» та «силабізований») — такий, що стосується процесу силабізації (набуття складового характеру) звука, зокрема приголосного, або що є його результатом; утворений шляхом силабізації.
У фонетиці та фонології — прикметник для позначення приголосного звука, який набув характеристики складового ядра (наприклад, в українській мові звук [р̩] у словах типу «швидкість», вимовляється як складотвірний).