просиджувати

1. Проводити тривалий час сидячи, перебувати десь, зазвичай без дій або з малою користю.

2. Витрачати час на щось, зазвичай монотонне або безрезультатне, перебуваючи на одному місці (наприклад, просиджувати години за книгою, за комп’ютером).

3. (розм.) Тривало перебувати десь, часто без потреби, “засиджуватися”.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вер задовольнялась тепер із кількох годин перебування на сонці замість того, щоб, як давніше, просиджувати й пролежувати на пляжі цілий день з ранку до ночі і почувати себе після цих соняшних божевіль в’ялою, виснаженою, втомленою. О третій годині сонце ще являло картину дикої оргії.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: дієслово () |