просидіти

[prosɪditɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Провести певний час сидячи, зазвичай виконуючи якусь роботу або займаючись чимось; просидіти без діла.

  2. Затриматися, пробути десь, займаючи певне місце (на посаді, у посаді тощо), часто з відтінком невідповідності, некомпетентності або марно витраченого часу.

  3. Залишитися без змін, не розвинувшись, не просунувшись (про рослини, посіви).

  4. Розм. Занадто довго залишатися в одному стані, на одному місці, без видимих результатів; застаріти, морально зношуватися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я просиджу, ти просидиш, він просидить, ми просидимо, ви просидите, вони просидять

Більше записів