просвітитель

1. Особа, яка поширює освіту, знання, культуру серед населення, сприяє духовному та інтелектуальному розвитку суспільства.

2. Діяч, представник історико-культурної течії (просвітництва), що відстоював ідеї розуму, науки, прогресу та боровся з невіглаством, забобонами та соціальною несправедливістю (найчастіше стосується XVIII століття).

3. (У переносному значенні) Той, хто вносить ясність у складне питання, допомагає зрозуміти щось, роз’яснює.

Приклади вживання

Приклад 1:
Великий селянський просвітитель.— «Філософська думка», 1972, № 5, с.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |