Словник Української Мови
Буква
1. Робити світлим, ясним, освітлювати, наповнювати світлом.
2. Перен. Поширювати знання, освіту, культуру; розвіювати невігластво, робити когось освіченішим, розумнішим.
3. Техн. Обробляти (метал, скло тощо) для надання прозорості, гладкості або блиску.
Приклад 1:
Тоді Володимир [в якому] діяла Благодать Святого Духа, почав по- троху просвітлювати розум свій, і пізнавати правдиву Християнську Віру, і бажати її. Але оскільки нікого не було при ньому такого, хто б привів його швидше до здійснення наміченої справи, [бо] всі бояри й радники темрявою нечестивості затемнені були, [то] через те прибави- лось увірування і Хрещення його до певного часу, доки придумав раду собі, щоб піти на грецьку землю війною й зайняти міста їхні, і [таким чином] набути вчителів християнських, які б його на Віру наставили.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”