просвіщенний

1. (як власна назва) Пов’язаний з епохою Просвітництва — інтелектуальним і культурним рухом у Європі XVIII століття, що проголошував верховенство розуму, науки, освіти та критичного мислення.

2. (як термін) Який має широку освіту, високий рівень культури та інтелектуального розвитку; освічений, культурний, поступовий.

Приклади вживання

Приклад 1:
Там-то ти, просвіщенний таємними променями божества, зрозумієш, що захочеш, не лише орлину юність, зотліваючу ризу старості, але й старе із прастарих і небеса небес. Та хто нас виведе із пекельного рову?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикментик () |