1. Технічний термін, що позначає отвір, утворений у матеріалі (металі, дереві тощо) внаслідок операції свердління.
2. У геології — глибокий вузький отвір у земній корі, пробурений з розвідувальною або експлуатаційною метою (наприклад, для дослідження надр або видобутку корисних копалин).