Значення
-
Технічний термін, що позначає отвір, утворений у матеріалі (металі, дереві тощо) внаслідок операції свердління.
-
У геології — глибокий вузький отвір у земній корі, пробурений з розвідувальною або експлуатаційною метою (наприклад, для дослідження надр або видобутку корисних копалин).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. просвердлина, р. просвердлини, д. просвердлині, з. просвердлину, о. просвердлиною, м. просвердлині, к. просвердлино