просуджування

1. Процес або дія за значенням дієслова “просуджувати“; уважне, критичне обмірковування, аналіз чогось з метою формування висновку, оцінки або прийняття рішення.

2. (У філософії, логіці) Форма мисленнєвої діяльності, що полягає у встановленні зв’язків між поняттями, явищами або фактами та виведенні на цій основі нового судження; логічний висновок.

3. (У психології) Когнітивний процес обробки інформації, що включає оцінку, порівняння та інтерпретацію даних для розв’язання проблеми або осмислення ситуації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |