Особа, яка займається наданням сексуальних послуг за грошову або матеріальну винагороду.
Переносно: людина, яка зраджує своїм переконанням, принципам або обов’язкам заради особистої вигоди.
Словник Української Мови
Буква
Особа, яка займається наданням сексуальних послуг за грошову або матеріальну винагороду.
Переносно: людина, яка зраджує своїм переконанням, принципам або обов’язкам заради особистої вигоди.
Приклад 1:
Вавилонська проститутка могла зробити собі непогану кар’єру, скажімо, придбати у власність публічний дім, а траплялося — навіть вибитись у цариці. «Закони Хаммурапі» оберігали моральність суспільства, зокрема встановлювали жорстоке покарання за наклеп, за дворушництво, за образу дітьми свого батька чи опікуна, за лжесвідчення.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
— все‑таки гостро, шампанськи збуджена жалюгiдно‑показною театральнiстю цiєї атмосфери дешевого грiха, стрясанням музики за тонкою стiнкою, якимось сливе що присоромленим поглядом жiнки, котра внесла тацю з напоями, — у ванькирчику для гоцалок запам’яталася молодесенька, либонь чи не вiсiмнадцятилiтня проститутка з розпущеним каштановим волоссям, вродлива тою до вогкостi яскравою, нескаламучено пiсенною вродою, котра ще трапляється мiж дiвчат на Волинi й Подiллю, — i, бiдняточко, п’яна як хлющ: “Слухай, — чiплялася, зачувши щось незвичне, — як тебе звати? А мене Майя.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Пляшка вина, добрий ростбіф і пікантна проститутка — от вся ваша краса. C’est ça, monsieur[10].
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”