проступок

1. Дія, яка суперечить встановленим правилам поведінки, нормам моралі або закону, але не є тяжким злочином; провина, помилка.

2. У праві: правопорушення, що характеризується меншою суспільною небезпекою порівняно зі злочином і тягне за собою застосування заходів дисциплінарного або адміністративного впливу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Верно, он вспомнил свой проступок перед простою крестьянкою — и совесть мучит молодую и уже испорченную душу. Ничего не бывало!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |