1. Стан, коли минув строк, встановлений для виконання якоїсь дії, зобов’язання чи сплати чогось; порушення строку.
2. Сума грошей (борг, платіж, штраф тощо), не сплачена в установлений строк; прострочений платіж.
прострочення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крім того, згідно з статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22 листопаду 1996р., платники коштів виплачують на користь одержувачів цих засобів за прострочення платежу пеню в розмірі, установлюваному за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може 175 перевищувати подвійний облік ставки Національного банку України, що діяв у період, за який виплачується пеня.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |