прострочення

[prostrot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Стан, коли минув строк, встановлений для виконання якоїсь дії, зобов’язання чи сплати чогось; порушення строку.

  2. Сума грошей (борг, платіж, штраф тощо), не сплачена в установлений строк; прострочений платіж.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прострочення, р. прострочення, д. простроченню, з. прострочення, о. простроченням, м. простроченні, к. прострочення

Більше записів