Значення
-
Перебувати у вертикальному положенні, знаходитися на ногах протягом певного часу.
-
Знаходитися, перебувати на якомусь місці, залишатися без руху або змін (про предмети, споруди тощо).
-
Бути невикористаним, бездіяльним, не функціонувати (про механізми, обладнання, підприємства).
-
Втратити час, марно пробути десь або чекаючи чогось.
-
(у сполученні з деякими іменниками) Витримати, виявити стійкість у чомусь, не зламатися під тиском.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я простою, ти простоїш, він простоїть, ми простоїмо, ви простоїте, вони простоять