Значення
-
Властивість людини, що проявляється у щирості, відвертості, відсутності лукавства або прихованих намірів у спілкуванні та вчинках; прямодушність, щирість.
-
(заст.) Проста, невитончена, але щира і глибока побожність, набожність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. простосердя, р. простосердя, д. простосердю, з. простосердя, о. простосердям, м. простосерді, к. простосердя