1. Велика, розлога, незаймана або малозаселена територія, що сприймається як неосяжний простір (наприклад, степ, пустеля, тундра).
2. (переносне значення) Дуже великий, порожній або незаповнений простір усередині приміщення, будівлі або спорудження.
просторище
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |