Словник Української Мови
Буква
1. Вищий ступінь порівняння прислівника “просто” та прикметника “простий”, що означає: з меншою кількістю складнощів, легше, доступніше.
2. У значенні вставного слова, для введення пояснення, уточнення або більш зрозумілого формулювання думки; інакше кажучи, говорячи простішими словами.
Приклад 1:
Тоді все було простіше. Всі відчували себе мовби ріднею, всіх посиротила війна.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Що ж, тим простіше буде розв’язати проблему. Ясна річ, усемогутній Інквізитор міг би просто проголосити Орфея слугою диявола і, піддавши його найрізноманітнішим тортурам у страхітливих carceri1, привселюдно стратити.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Через сотню років після цього чиновник Чен Мао, як запевняє традиція, розробив у в’язниці ще простіше письмо — лі шу («ділове письмо»), а з появою пензля, туші й паперу в країні з’явилося кай шу («уставне письмо»), яке остаточно склалося у IV ст. н. е. і дійшло до наших днів майже без змін.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”