Значення
-
Властивість або якість людини, що проявляється в наївній, обмеженій, невисокій розумовій діяльності; простодушність, наївність, що викликає жаль або насмішку.
-
Вчинок або вислів, що свідчить про таку властивість; прояв простодушності, недалекоглядності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. простакуватість, р. простакуватості, д. простакуватості, з. простакуватість, о. простакуватістю, м. простакуватості, к. простакуватосте