Словник Української Мови
Буква
1. Широка та пряма вулиця у місті, зазвичай з багатоповерховою забудовою, насадженнями та інтенсивним транспортним рухом.
2. Друковане видання, часто ілюстроване, що містить короткий огляд, анонс або рекламу чого-небудь (наприклад, майбутньої книги, виставки, кінофільму).
3. (застаріле) План, намір або проект чого-небудь масштабного.
Приклад 1:
– М.: ТК Велби; Проспект, 2006.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
з кісток видатного чарівника і пророка Аґріппи Неттесгаймського, знімають зубний біль і повертають ерекцію, приносять перемоги в азартних, окультних і політичних іграх — Мацькові Кулі (справжнього прізвища не знаю), жебракові ПЕРВЕРЗІЯ 272 з-під гастроному «сквозняк», проспект Академічний у Львові; — срібна монета із зображенням (з одного боку) крила тої гієни та (з іншого боку) латинським написом «Ergo bibamus», викарбувана при дворі готського короля Вінітара спеціяльно для підкупу візантійських євнухів, придбана мною в дагестанського цигана Яшкіна за 8 ам. доларів (її номінальна вартість), володіє здатністю зменшуватися і збільшуватися в діаметрі, чорніти і червоніти, крім того, передбачає недалеке майбутнє, але помилково — Т. Т. Твар- дівському, редакторові тижневика «Ідея XXI», Львів; — корінь мандрагори (переступень), чоловічої статі, зароджений полюцією страченого на шибениці в XVII ст.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
З), де вулиця Грушевського непомітно переходитиме у вулицю Франка, а та — у проспект Свободи, проспект, своєю чергою, перейде в залізничну колію, а вона розтечеться зненацька потоками Бистриць, однієї і другої, і хто тоді наважиться запевняти, що в одну і ту ж ріку двічі не… А там, дивись, і Бистриця впреться в глухий кут цвинтарної огорожі, подолавши яку, сміливці знову опиняться на вулиці Грушевського, та цього разу львівській, а не франківській вулиці. Достоту, як у класика: «Фраґменти різних міст перебували в одному, а самі ті міста були всюди й ніде; ти міг завернути за ріг свого обшарпаного муніципального будинку, а перед очима вже виникала венеціанська святомарківська площа, повна ненависних нечупарних голубів, звідки через вузьку, трохи змінену варшавську вуличку — ту, на якій галерея спілки художників і яка насправді впирається в глухий кут — можна було потрапити на львівський вокзал, що знаходився у Стрию, а сам Львів, як йому і належиться, лежав далеко на захід, але складався з одного будинку чи, радше, з однієї квартири, від котрої ти загубив ключі, за що і повинна була прийти неминуча розплата».
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”