просодія

[prosodijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розділ мовознавства, що вивчає ритмічну, висотну та тембральну організацію мовлення, його інтонаційні, мелодичні та акцентні характеристики.

  2. Сукупність ритміко-інтонаційних засобів мови, таких як наголос, тон, темп, пауза, що формують її мелодичний рисунок.

  3. У віршознавстві — вчення про метричну організацію вірша, система правил віршування, що охоплює поняття розміру, ритму, строфи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. просодія, р. просодії, д. просодії, з. просодію, о. просодією, м. просодії, к. просодіє

Більше записів