Словник Української Мови
Буква
1. Однорічна злакова рослина з широкими листками та волотистими суцвіттями, зернівка якої використовується як крупа (пшоно) та на корм.
2. Крупа, отримана з зерна цієї рослини шляхом обдирання; пшоно.
3. Збірна назва для групи видів рослин роду Panicum, що мають сільськогосподарське значення.
Приклад 1:
Давно, ще як була дитиною, її приходила до Хмельницьких тіпати коноплі, віяти просо, порати город, а з нею і Пріся, яку не було на кого покинути вдома. І Юрась, котрий не любив бешкетливого хлопчачого товариства, грався з нею.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Ганна.А пiч, а просо треба стовкти.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”