1. Витратити певний час на те, щоб смердіти, поширювати різкий неприємний запах.
2. Розм. Прогаяти, провести певний час марно, безкорисно, часто перебуваючи десь або щось роблячи.
просмердіти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А коли прийде зима, то ті свитки та кожухи, що ціле літо стриміли у покрівлях, надіває на свої брудні, смердючі та вошиві коркоші та йде красти солому з сусідських ожередів; рвати дошки з чужих тинів і рубати хрести на кладовищах, аби тільки просмердіти теплим димом у своїх немазаних та полупаних грубах та печах. Та голота, що коли починає вранці палити краденим паливом, то півкутка облиткає за буряком на борщ… А як забажає курити, то всі лутки, всі полиці і всі закапелки у господі обдивиться і, не знайшовши і на понюшку тютюнцю, вийде на вулицю і чигає: може, хто йтиме проз хату вулицею та й дасть хоч бичка докурити.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: дієслово () |