просліджування

1. Дія за значенням дієслова “прослідкувати“; спостереження за ким-, чим-небудь або за явищем, процесом з метою вивчення, контролю, виявлення чогось.

2. Процес виявлення, відстеження шляху, напрямку руху когось або чогось за залишеними слідами, ознаками, даними.

3. У техніці, інформатиці — моніторинг, фіксація стану, параметрів або місця розташування об’єкта, процесу, даних за допомогою спеціальних технічних засобів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |