Словник Української Мови
Буква
1. Уважно стежити за кимось або чимось, спостерігати за розвитком, перебігом чогось, щоб вивчити, дізнатися про щось.
2. Відстежити, виявити наявність або напрямок чогось за певними ознаками, слідами.
3. Простежити, перевірити правильність, точність чогось, усвідомити зв’язок між явищами або фактами.
Приклад 1:
цікаво було б прослідити уживання і значіння термінів Великої, Малої і Білої Руси в українських і московських кругах до 1654-5 рр. і зібрати більш матеріялу про обставини, в яких наступило їх проголошення.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”