прослідкуватися

1. (про процес, явище) Стати помітним, виявитися в чомусь, залишити сліди або відбиток.

2. (у лінгвістиці, текстології) Бути встановленим, виявленим у процесі аналізу тексту чи мови; простежитися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |