прослава

[proslɑʋɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в історії) Назва першої слов’янської азбуки, створеної Кирилом (Константином) Філософом у IX столітті, що стала основою для кирилиці та глаголиці; іноді вживається як синонім глаголиці.

  2. (переносно, книжн.) Початок, зародження, ранній етап розвитку чогось, особливо науки, культури, освіти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прослава, р. прослави, д. прославі, з. прославу, о. прославою, м. прославі, к. прославо

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів