1. Видати шиплячий звук протягом певного часу або з певною інтенсивністю.
2. Промовити, вимовити щось шиплячим, злісним голосом, часто через стиснуті зуби.
3. Пролетіти, прорухати з шиплячим, свистячим звуком (про кулі, снаряди тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Видати шиплячий звук протягом певного часу або з певною інтенсивністю.
2. Промовити, вимовити щось шиплячим, злісним голосом, часто через стиснуті зуби.
3. Пролетіти, прорухати з шиплячим, свистячим звуком (про кулі, снаряди тощо).
Відсутні