1. Який шумів, гомонів, але вже припинився; такий, що минув, закінчився (про явище, подію, період часу).
2. Який набув широкої популярності, викликав шумний резонанс, але вже втратив актуальність (про твір мистецтва, культурне явище тощо).
прошумілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Між призабулих буднів той забуток, огарок той загарливо ловлю, і видасться супроти смутку вутлим наш прошумілий швидко шлюб. Не зміниться ніщо віднині і навіки — тобою пахне стиглість і така ж на смак.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прикментик () |