прошумілий

[proʃumilɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Який шумів, гомонів, але вже припинився; такий, що минув, закінчився (про явище, подію, період часу).

  2. Який набув широкої популярності, викликав шумний резонанс, але вже втратив актуальність (про твір мистецтва, культурне явище тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прошумілий, р. прошумілого, д. прошумілому, з. прошумілого, о. прошумілим, м. прошумілім, к. прошумілий

Більше записів