Словник Української Мови
Буква
1. Пройти, просунутися крізь щось або між чимось, долаючи перешкоду або тісний простір, часто з певними зусиллями.
2. Перен. Домогтися чогось, просунутися кудись, подолавши опір або конкуренцію, часто вживається в контексті кар’єри, суспільних відносин тощо.
Приклад 1:
А ще по кількох днях у широкий гетьманський двір у Чигирині набилося люду, що не проштовхнутися. І вже сиділи на купі колод під повіткою, і в господарчому дворі на возах, і почіплялися за гілки дерев, і йшли та йшли, аж тріщали паркани, поки два осавули, наперши плечима, трохи відтіснили тих, які пхалися у ворота, та зачинили ворота, заклавши їх двома дубовими брусами.
— Франко Іван, “Мойсей”