Словник Української Мови
Буква
1. Штовхаючи, просунути когось, щось крізь щось, увігнати кудись.
2. Зуміти влаштувати, провести, реалізувати щось, подолавши труднощі або опір.
3. Розм. Зробити так, щоб хтось отримав посаду, місце, надавши неслушну перевагу, часто через знайомства або хабар.
Приклад 1:
Принагідно вироблялася стратегія: як допомогти молодому перекладачеві, як проштовхнути в друк той чи той переклад, як закамуфлювати «непрохідне» ім’я (Григорій Порфирович не раз «позичав» у таких випадках своє ім’я, доки й сам став «непрохідним»). Причому для новачка перепусткою до Кочура могли стати тільки талант і бажання працювати, ніякі інші протекції не діяли.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Вона вся тремтіла й намагалася щось проштовхнути крізь горло: — Катря… Катря… — і не могла проштовхнути далі слів крізь сльози. — Що, що Катря?!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”