1. (розм.) Зазнати шкоди, пошкодження; зіпсуватися, вийти з ладу.
2. (перен., розм.) Отримати моральну чи психологічну шкоду; зазнати негативного впливу.
прошкодитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови