проща

[proʃt͡ʃɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Місце, де за переказами відбулися чудеса, явища святих, або де зберігаються їхні мощі, чудотворні ікони; християнська святиня, що приваблює паломників.

  2. Уживається у назвах конкретних відомих святих місць, наприклад, Унівська Свято-Успенська Лавра — Зарваницька проща.

  3. Застаріле: прощення, відпущення гріхів; також молитва на відпущення гріхів.

  4. Застаріле: прощання, розставання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проща, р. прощі, д. прощі, з. прощу, о. прощею, м. прощі, к. проще

Більше записів