1. (про ділянку землі, ґрунт) Такий, що має численні ями, заглиблення або траншеї, зроблені в результаті риття, копання.
2. (переносно, про обличчя, шкіру) Такий, що вкритий глибокими зморшками, борознанами, наче їх хтось прорів.
Словник Української Мови
Буква
1. (про ділянку землі, ґрунт) Такий, що має численні ями, заглиблення або траншеї, зроблені в результаті риття, копання.
2. (переносно, про обличчя, шкіру) Такий, що вкритий глибокими зморшками, борознанами, наче їх хтось прорів.
Приклад 1:
Хай святиться сон і роками проритий, як прокльон, цей спогад, що спотворений явою. «Рятуючись од сумнівів,..» Рятуючись од сумнівів, Б’ю телеграму собі самому: вчасколивесьрадянськийнарод івсепрогресивнелюдствоготується гіднозустрітичерговийз’їздкпрс бажаю тобі великих успіхів, щиро заздрю, що ось уже тридцять років ти живеш у найщасливішій у світі країні.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”