проричати [prorɪt͡ʃɑtɪ] Дієслово Буква:П ЗначенняПравопис Значення Вимовляти щось низьким, хрипким голосом, нагадуючи ричання тварини. (перен.) Сказати щось різко, сердито, з невдоволенням. Правопис та відмінювання Граматичні форми: я проричу, ти проричиш, він проричить, ми проричимо, ви проричите, вони проричать ←мулоочисний синіючий→