1. Вимовляти щось низьким, хрипким голосом, нагадуючи ричання тварини.
2. (перен.) Сказати щось різко, сердито, з невдоволенням.
проричати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Вимовляти щось низьким, хрипким голосом, нагадуючи ричання тварини.
2. (перен.) Сказати щось різко, сердито, з невдоволенням.
Відсутні