Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “проробляти” — процес створення отвору, проходу або порожнини в чомусь шляхом свердління, пробивання, проривання.
2. Результат такої дії — отвір, хід, канал або порожнина, що утворилися внаслідок пробивання, свердління (наприклад, пророблення в стіні).
3. (переносно) Ретельна, детальна розробка, опрацювання певного питання, плану, теми тощо; підготовчий етап, в ході якого щось створюється або вдосконалюється (наприклад, пророблення проекту).
Приклад 1:
І якщо всілякі можливі недуги хлопця тільки лякали, то послаблення функції, що здавалась йому вельми важливою, відбирала йому самоповагу й глибоко вщербляла на честі.І от якось, укладаючи план своєї найближчої лекції, він почав проглядати «Fata morgana»[11] , вибираючи уривок до пророблення з слухачами. З педагогічною неуважністю перегортаючи сторінки, хлопець непомітно зацікавився й почав пильніш спинятись на окремих рядках.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
В початку 1873 р. ми дописались з моїм січовиком-приятелем до того, що добре б було скористуватись зборами членів «Просвіти», щоб виробити програму досліду Галичини, поділити працю і приступити до пророблення частей тої програми. В прилозі я подаю лист того приятеля, де єсть і нарис тої програми, котру він хотів подати просвітянам.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”