проробка

1. Технічний термін у виробництві, що означає пробну, експериментальну одиницю продукції, зразок, виготовлений для перевірки технології, конструкції, матеріалів або якості перед запуском серійного виробництва.

2. У шитві та крої: пробна, чорнова версія виробу (наприклад, одягу), виконана з дешевого матеріалу для примірки та уточнення форми перед роботою з основної тканини.

3. У будівництві та ремонті: дія за значенням «проробити» — створення отвору, ніші, каналу в стіні, перекритті чи іншій конструкції (наприклад, проробка штроби для електропроводки).

4. Рідко вживане позначення процесу інтенсивної, напруженої роботи або його результату.

Приклади вживання

Приклад 1:
Належна проробка договорів 2. Виявлення прихованої інформації Розвиток довіри між партнерами Належна проробка договорів передбачає внесення необхідних змін у договори з фірмами -партнерами.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: t.d. (True) |