Словник Української Мови
Буква
1. Діалектна (переважно західнодіалектна) назва для рослини з родини айстрових, поширеної на вологих луках та болотах, відомої як татарник, будяк, Cirsium (рідко Carduus).
2. У народній медицині та колишньому побуті — назва відвару або настою з цієї рослини, що вживався як засіб для пропівання (очищення) організму, лікування печінки або жовчовивідних шляхів.
Приклад 1:
Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі, а Кайдаш усе пив у шинку, доки не пропив половини грошей, і вже п’яний потягся додому. Кайдашиха з синами вже повечеряла.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Пив, а пив, а пив; пропив букату поля, пропив город, а тепер хату продав. Продав хату, взяв собі від війта синю книжку службову та й має йти десь найматися, служби собі шукати.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Ввечерi пiшов у нiчлiжний, стрiв там Лукаша i з горя проїв i пропив з ним увесь свiй заробiток. Щодня Роман стояв на точку, та не щодня його брано.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”