прописний
[propɪsnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Великий, який відповідає за формальним зовнішнім виглядом, зазвичай про літери: такий, що має накреслення, прийняте для друкованого або чіткого рукописного тексту; великий, верхній (про літеру).
-
Який є загальновизнаним, загальноприйнятим, офіційним; стандартний, шаблонний (про правила, формули, істини тощо).
-
Заст. Який належить до писемності, до письма; письмовий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прописний, р. прописного, д. прописному, з. прописного, о. прописним, м. прописнім