пропускник

[propusknɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа, яка має право проходити або проїжджати на обмежену територію (наприклад, режимний об’єкт, військову частину, підприємство) за наявності спеціального документа — пропуска.

  2. Спеціальний документ (переважно у вигляді книжечки або картки), що посвідчує особу та надає право на вхід (в’їзд) або перебування на певній обмеженій території; пропуск.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пропускник, р. пропускника, д. пропускникові, з. пропускник, о. пропускником, м. пропускникові, к. пропускнику

Більше записів