пропускник

1. Особа, яка має право проходити або проїжджати на обмежену територію (наприклад, режимний об’єкт, військову частину, підприємство) за наявності спеціального документа — пропуска.

2. Спеціальний документ (переважно у вигляді книжечки або картки), що посвідчує особу та надає право на вхід (в’їзд) або перебування на певній обмеженій території; пропуск.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |