пропікання

[propikɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “пропікати” — процес тривалого нагрівання, обробки високою температурою (переважно у печі, духовці або спеціальній камері) до повного або глибокого прогрівання на всю товщину, що часто призводить до утворення скоринки, зміни структури та готовності.

  2. Технологічний процес у виробництві (кераміки, будматеріалів, металургії тощо) — остаточна теплова обробка виробу у печі для надання йому необхідних властивостей (міцності, твердості, стабільності).

  3. Перенісне значення: інтенсивне, тривале впливання сонячного проміння, спеки на щось або когось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пропікання, р. пропікання, д. пропіканню, з. пропікання, о. пропіканням, м. пропіканні, к. пропікання

Більше записів