1. (в астрономії) найближча до Сонця точка орбіти небесного тіла, що навколо нього обертається; протилежне до афелія.
2. (у переносному значенні) найвища точка розвитку, найбільшого успіху або процвітання чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. (в астрономії) найближча до Сонця точка орбіти небесного тіла, що навколо нього обертається; протилежне до афелія.
2. (у переносному значенні) найвища точка розвитку, найбільшого успіху або процвітання чогось.
Відсутні