проперчувати

[propɛrt͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Швидко та енергійно рухатися, пересуватися кудись або вказувати на інтенсивний рух; мчати, несітися.

  2. (перен., розм.) Щосили та швидко працювати, виконувати якусь дію з великою віддачею та ентузіазмом; наполегливо й інтенсивно займатися чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я проперчую, ти проперчуєш, він проперчує, ми проперчуємо, ви проперчуєте, вони проперчують

Більше записів