пропажений

1. Який зазнав невдачі, поразки, краху; зруйнований, знищений.

2. Який перебуває у безнадійному, безвихідному стані; загиблий, згублений.

3. Розм. Який викликає сильне роздратування, досаду; дуже поганий, нестерпний.

4. Розм. Який дуже сильно чогось відчуває (наприклад, пропажений від нудьги).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |