1. Такий, що не має позитивних якостей, ні на що не здатний; нікчемний, нікудишній.
2. Такий, що зазнав невдачі, краху; безнадійний, загублений.
3. Розм. Дуже поганий, нестерпний (про стан, явище тощо).
пропащий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Мабуть, з того нічого не вийде… — Гм… Пропащий ти чоловік.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Мене вразило навіть не те, що научителька знала моє прізвище, а невиразне усвідомлення того, що саме зараз відбувається щось страшенно важливе, що я мушу сконцентрувати всі свої чуття, всю інтуїцію і віру, бо це message, безсумнівно, message, до того ж message, адресований безпосередньо мені, можливо, це звістка, на яку я чекав усе життя, і якщо це, власне, той шанс, то він єдиний, його треба хапати просто зараз, повторів не буде, зосередься, ідіоте, ти ж просив про це стільки часу, зосередься, ти можеш, ти ж іще не зовсім пропащий, напруж свої пропиті звивини, засранцю, будь уважний, будь уважний, будь уважний, курва, сука, блядь, до дідька, чорт, чорт, чорт! Рипнули двері, й до класу зайшла настоятелька з двома молоденькими черницями.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
— От як ви менi вiдкрили свiт i розтолкували менi, що й я буду пропащий, i чужий вiк заїм, коли не знайду за себе найомщика, то думав-думав i трохи з ума не зiйшов. Правду ви казали, що за грошi вiсiмдесят рублiв, що я вiд хазяїна брав?
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |