Значення
-
(с.-г.) Стан ґрунту після обробітку парою, що характеризується зниженням засміченості бур’янами, зменшенням кількості шкідників і збудників хвороб, а також поліпшенням фізико-хімічних властивостей.
-
(техн.) Ступінь насичення або обробки чого-небудь парою (наприклад, матеріалу, продукту) для досягнення певних технологічних властивостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пропареність, р. пропареності, д. пропареності, з. пропареність, о. пропареністю, м. пропареності, к. пропареносте