Значення
-
Властивість або стан того, що пронизане чимось, просякнуте якоюсь ідеєю, почуттям, явищем тощо; насиченість, пройнятість.
-
У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або характеристика твору, де єдина тема, настрій або символічний образ послідовно і глибоко проходить через усю структуру, створюючи цілісне враження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пронизаність, р. пронизаності, д. пронизаності, з. пронизаність, о. пронизаністю, м. пронизаності, к. пронизаносте