Словник Української Мови
Буква
1. Абстрактна властивість об’єкта, що характеризує його здатність пропускати крізь себе рідини, гази, електричний струм, теплову енергію або інші види випромінювань (наприклад, магнітне поле).
2. У переносному значенні — здатність людини глибоко розуміти суть явищ, подій, характерів; проникливість.
Приклад 1:
Тільки у форм ули, що містять електричну сталу 0ε , треба ввести відносну діелектричну проникність ε як співмножник при 0ε : закон Кулона – 2 0 21 r 4 qqF επε = , напруженість електричного поля точ- кового заряду – 2 0 r 4 qE επε = , потенціал електричного поля точков о- го заряду – r 4 q 0επεϕ = . Напруженість електричного поля залежить від властивостей середовища: нормальна складова напруженості поля при переході з вакууму в середовище зменшується в ε разів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Характерна особливість сегнето – електриків полягає в тому, що у певному температурному інтервалі різко зростає відносна діелектрична проникність. Як видно з рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
131, відносна діе- лектрична проникність ε тригліцинсуль- фату при зб ільшені температури зростає, досягаючи максимального значення 2500≈ε при C49tc = . Після наступного нагрівання ε зменшується.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”