Словник Української Мови
Буква
1. Який має здатність проникати крізь щось, просочуватися, проходити всередину; глибоко ввіходять, охоплюючи.
2. Який сприймається дуже гостро, викликає сильне внутрішнє відчуття або переживання (про холод, погляд, почуття тощо).
3. Який глибоко розуміє суть явища, проблеми; проникливий, прозорливий (про розум, погляд, аналіз).
Приклад 1:
Тоді високе пізнання й розуміння в міру розміщення внутрішнюю й зовнішнього виника ють із зосередження всіх речей, наче дуже тонкий і проникаючий вогонь, з незрозумілим задоволенням поглинаючись безоднею 9 світла. У такому стані відчуття людини поглядає на дух Вседерж ителя з радістю й поклонінням, і таким-то чином і мпрение людське самозречення може споглядати те, що є у вічності і в часі, бо все є біля нього, все навкруги нього, все в ньому.
— Тютюнник Григорій, “Вир”