промурчати

[promurt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Протягом певного часу видавати муркотливі звуки, подібні до кошачих, але неголосно, приглушено.

  2. Промовити щось дуже тихо, невиразно, бурмочучи, часто не звертаючись безпосередньо до співрозмовника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. промурча, р. промурчати, д. промурчаті, з. промурча, о. промурчам, м. промурчаті, к. промурча

Більше записів